Вступ

Виховання– найбільш важлива і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності на сучасному етапі.Завданням виховання є створення необхідних умов, за яких може розвинутися активний громадянин сучасного суспільства, що добре знає себе та вміє правильно використовувати власний потенціал.

Основною метою у вихованні учнів у 2022-2023 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління на 2021-2022 навчальний рік є Указ Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019 “Про Стратегію національно-патріотичного виховання” та Концепція національно-патріотичного виховання.

Згідно концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, здійснювати виховну діяльність у відповідності до наступних ключових напрямів:

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей.

Ціннісне ставлення до природи.

Ціннісне ставлення до праці.

Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Ціннісне ставлення до себе.

Педагогічний колектив ліцею вбачає головну мету національного виховання в набутті молодим поколінням соціального досвіду, успадкуванні духовних надбань українського народу, досягненні високої культури міжнаціональних взаємин, формуванні у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Основні напрямки виховної діяльності

1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства та держави

Мета: формування свідомого громадянина - патріота з притаманними йому особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом, способом мислення, почуттями, вчинками, поведінкою, спрямованими на розвиток демократично – громадянського суспільства в Україні.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави проявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин. Це досягається завдяки виконанню положень Національної доктрини розвитку освіти (Затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства.

Розвинена правосвідомість виявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, свідомому ставленні до законів та державної влади. Політична культура — це політична компетентність (наявність знань про типи держав, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему), а також лояльне й водночас вимогливе ставлення громадян до держави, її установ, органів влади, здатність брати активну участь в ухваленні політичних рішень

Це процес формування громадянськості як риси особистості, яка характеризується усвідомленням нею своїх прав і обов`язків у ставленні до держави, народу, законів, норм життя, турботою про благополуччя своєї країни, збереження людської цивілізації, конкретними діями відповідно до власних переконань і цінностей. Це формування світоглядної свідомості і ціннісних орієнтацій молоді, передача їй соціального досвіду, надбання попередніх поколінь.

2. Ціннісне ставлення до себе

Мета: Забезпечення теоретичної і практичної реалізації заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їхньої асоціальної і аморальної поведінки, прищеплення і розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами. Забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді охорона та зміцнення їхнього здоров’я, формування фізичних здібностей особистості, виховання потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

Ціннісне ставлення до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я" - це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я" передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу -думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню з неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.

Ціннісне ставлення, до свого соціального "Я" виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

3. Ціннісне ставлення до праці.

Мета : вироблення свідомого ставлення до праці як найвищої цінності людини у суспільстві, виховання здорової фізично розвиненої особистості, цивілізованого господаря, виховання вміння професійного визначення

Ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підпри­ємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конку­рентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості.

Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності. Високий рівень її розвитку передбачає оволодіння особистістю загальними основами наукової організації праці, вмінням ставити мету, планувати її досягнення, організову­вати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби досягнення бажаного результату, аналізувати процес і наслідки власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи.

4.Ціннісне ставлення до людей.

Мета : прищеплювати розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими у суспільстві, виховання патріотизму, свідомої дисципліни і організованості, громадянської та соціальної відповідальності, непримиренності до аморальних вчинків людей. Виховання всебічного розвитку дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних Умовах, реалізація її творчого потенціалу,формування у дітей моральних цінностей з позицій добра, справедливості.

Ціннісне ставлення до людейпроявляється у моральній актив­ності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюб­ності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності про­щати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показник моральної вихованості особистості — це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Це досягається завдяки виконанню положень Концепціїгромадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності; Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства

Морально-етичне виховання передбачає оволодіння нормами і правилами моральної поведінки, формування почуттів і переконань, умінь та навичок, тобто спрямоване на формування моральної зрілості особистості.

Завданням є сприяння усвідомлення учнями загальнолюдської і народної моралі, готовності жити й діяти за принципами гуманізму.

5.  Ціннісне ставлення до мистецтва, творчості.

Мета: виховувати в молоді естетичні погляди , смаки, які грунтуються на народній естетиці та кращих надбаннях цивілізації, примножувати культурно – мистецьке надбання народу відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті.

Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі есте­тичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецт­вом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Естетичне виховання спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектра почуттів — здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості.

6. Ціннісне ставлення до природи.

Мета : формування екологічної культури особистості ,усвідомлення себе частинкою природи, відчуття відповідальності за неї, як за національне багатство, залучення вихованців до акти ної екологічної діяльності, нетерпиме ставлення до тих, хто завдає шкоди природі.

Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологіч­ного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини, самоцінності природи; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до при­роди, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохо­ронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві. Ціннісне став­лення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

Учнівське самоврядування

Учнівське самоврядування– це спосіб залучення учнів до систематичної участі у навчально-виховному процесі.

Самоврядування – самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації відповідального педагога.

Відповідно до Закону України “Про освіту”, громадське самоврядування в закладі освіти–це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти. Учнівське самоврядування є однією з форм громадського самоврядування в школі.

Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори здобувачів освіти.  Виконавчий орган ( рада старост, парламент) є підзвітним загальним зборам. Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер.

Фінансове забезпечення роботи учнівського самоврядування не передбачене.

Завдання учнівського самоврядування:

Залучення дітей та молоді до прийняття рішень.

Захист прав та інтересів учнів.

Реалізація інтересів учнів, підтримка їхніх здібностей, прав та свобод.

Створення умов для самореалізації учнів.

Налагодження контактів та реалізація спільних проектів, ініційованих учнями.

Шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме у цьому віці, враховуючи надбання довкілля та сімейного виховання, закладаються основи особистісного розвитку учнів .

Виховання школярів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності, як провідної, шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів відведення належного місця "спільно взаємодіючій діяльності", як на уроках, так і в позаурочний час, на виховних заняттях за інтересами, гурткових заняттях.

Формування ініціативної, здатної приймати рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до управління шкільними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування.

Необхідною умовою розвитку учнівського самоврядування в школі є наявність єдиної мети, співробітництво вчителів і учнів. Успіху в роботі сприяє врахування організаційно-управлінських принципів: регулярна почергова змінність виборного активу; розширення реальних прав і повноважень органів самоврядування; доброзичлива вимога; конкретизація колективних творчих справ; створення умов для повного прояву і розвитку здібностей кожного члена колективу.

Діяльність учнівського самоврядування, на відміну від інших видів діяльності, має свою специфіку, яка проявляється у врахуванні не тільки вікових та організаторських можливостей вихованців, але й інтересів колективу чи будь-якого об'єднання. Діяльність його скеровується на реалізацію вимог режиму роботи школи, організацію позакласної роботи, на розвиток творчої самодіяльності, реалізацію їхніх прав та обов’язків.

У ліцеї діє учнівське самоврядування «Шкільна президентська служба». Це  президент, міністр освіти та науки, міністр інформації та зв’язку з громадськістю,  міністр спорту, туризму та здоров’я, міністр дисципліни та правопорядку , міністр культури та відпочинку, міністр екологічної та трудової діяльності, старостат та учасники освітнього процесу.